Дмитро Яворницький керував губернськими архівами, був активним діячем просвіти, одним із засновників Дніпропетровського національного уні¬верситету, де керував кафедрою українознавства, друкувався в місцевих газетах і журналах. Мешканці міста любили і поважали вченого, називали його «живою легендою» але, на жаль, разом з визнанням прийшли не легкі часи на долю вченого. Почалися безпідставні цькування, звільнення від обов’язків завідуючого губернськими архівами, заборона читати лекції в уні¬верситеті, а у 1933 році звільнення з посади директора Дніпропетровського історичного музею.

Проти Дмитра Яворницького були висунуті різноманітні звинувачення: націоналіст, сепаратист, ворог радянської влади, керівник контрреволюційної фашистської групи. Все це обернулося для вченого великим фізичним та моральним стражданням. Але переборовши духовне спустошення, він працював до останніх днів життя.

Помер Дмитро Іванович Яворницький 5 серпня 1940 року. Як згадують очевидці, в місті не можна було дістати квітів. Кожен прагнув увіковічнити па¬м’ять вченого.

Впродовж всього життя Яворницький орав цілину на усіх ділянках української культури. Найбільше його хвилювало те, щоб праця не пропала марно, не заросла бур`яном, а знайшла продовжувачів.

Після смерті вченого його друга дружина Серафима Дмитрівна подала у міськвиконком листа з проханням створити у будинку історика музей, але зробити цього не вдалося, бо почалася війна, під час якої він був зайнятий німецькими окупантами.

По її закінченні, рішення про створення меморіального музею було поновлене, але до 60-х років будинок був фондами історичного музею. Лише у 1964 році в кабінеті вченого була відкрита кімната-музей, яка проіснувала 10 років. Оскільки, в 70-х роках будинок був у аварійному стані, його було закрито для проведення ремонтних робіт. І в 1982 році було прийнято рішення про створення меморіального музею Д. І. Явор¬ницького. Науковці шукали речі з будинку, або ж підбирали аналогічні. Викуплені з власних бібліотек книги та особисті речі господаря, займали свої місця.

3 листопада 1988 року було відкрито меморіальний будинок — музей Д. І. Яворницького.

За життя вченого у будинку було завжди багатолюдно. Сюди приходили і прості люди, і знамениті. Частими гостями Яворницького були також: П. Тичина, М. Рильський, Остап Вишня, В. Гіляровський, М. Телешев, М. Струніков, М. Самокиш, М. Кропивницький та інші.

Зараз у меморіальному будинку-музеї Д. І. Яворницького проводяться тематичні екскурсії, творчі зустрічі з видатними постатями нашого міста та України загалом, майстер-класи з декоративно-вжиткового мистецтва, виставки, погостини, концерти, наукові конференції та інше.

Щомісяця проводяться майстер-класи з вишивки, Петриківського розпису, бісероплетіння, плетіння гачком та соломкою. Відвідувачі можуть побачити виставку дитячих робіт, поспілкуватися з умільцями народної творчості та власноруч долучитися до певного виду творчості.

Будинок-музей Д. І. Яворницького — єдине місце де можна відчути подих минулого. За час існування меморіального будинку-музею, а це 20 років, в ньому побували відвідувачі з різних країн світу. Серед них: Росія, США, Польща, Білорусія, Франція, Німеччина, Голландія, Японія, Австрія, Китай, Індія та інших. Тож життя та діяльність Дмитра Івановича відомі в усіх куточках світу.

Запрошуємо відвідати меморіальний будинок-музей академіка Д. І. Яворницького за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Т. Г. Шевченка, 5. Тел.: 8 (0562) 47-27-61, 47-27-33. Сайт музею: www.museum.dp.ua.