Відкритий лист підгороднянських депутатів, авторитет яких використовував пан Писаревський

Ми начитались і начулись у місцевих, обласних та інших ЗМІ про активну чудотворну діяльність «борця» за права обікрадених селян пана Кості Писаревського, підгороднян-ського гінеколога, ніде офіційно не працюючого «громадського діяча». Він роз’їжджає по Дніпропетровщині й «зцілює» лукавими, а точніше, брехливими обіцянками людські надії, гріючи на цьому свої загребущі руки. Як депутати міської ради також були повірили йому й деякий час були спільниками в такій боротьбі за розв’язання земельного питання нашої територіальної громади. А коли побачили й зрозуміли, що синок колишньої директорки Підгороднянської СШ № 2 пан Костя взяв на себе одноосібне право від імені громади та нас, депутатів (за мовчазної згоди місцевої влади), «захищати» права всіх громадян через свою приватну фірму «Земля і воля», ми рішуче відмовились бути учасниками його лжефермерських афер.

Хворобливе намагання возвеличувати себе як директор-ського синочка допомогло йому скористатися тим, коли свого часу Дніпропетровським районом керував його наставник і друг сім’ї Писаревських землелюб Геннадій Латушко, і за його допомогою стати заступником голови Дніпропетровської райдерж-адміністрації. Саме Латушко «прикривав» в райдержадміністрації і купівлю-продаж за 4500 гривень районного стадіону спортивного товариства «Колос» зі всією інфраструктурою площею майже три гектари особисто паном Костею Писарев-ським. З районного бюджету текли грошенята на утримання, ремонт і експлуатацію приватної спортивної споруди. Після химерних схем дарування та продажу його надійним людям нібито «власником» став тесть пана Кості, нині покійний ветеран війни. Стадіонну аферу чомусь було проведено в 1997 р., незважаючи на рішення 3 сесії 2 скликання Підгороднянської міськради ще в 1995 р. про віднесення території в 20 га, на якій знаходився спортивний комплекс «Колос» із прилеглими водоймами, до заповідної природоохоронної зони. Сконструйована під себе схема дає можливість уникати вилучення цього майна за рішенням громади. А ще пан Костик нахабно не сплачує земельний податок, який сягнув понад 20 тисяч грн.

Латушка спіймали на корупції та звільнили за статтею, але він устиг оперативно «прилаштувати» держслужбовця Костю керівником прес-служби Головного управління сільського господарства та продовольства. Там новоспечений «репортер» із гінекологічною освітою просидів кілька місяців і «вилетів» за профнепридатністю... за власним бажанням. Статус директорського синочка цього разу не спрацював.

Пізніше він візьметься за вирощування сої, для чого зареєструє на свою матір, пенсіонерку з почесним віком, фермер-ське господарство «Рось-2». Родині Писаревських, виявляється, замало вже існуючого ФГ «Рось» з майже 13 гектарами дорідних чорноземів, які успішно здані в суборенду й роками обробляються іншим фермером, та ділянки в центрі м. Підгороднього між кафе «Золоте руно» та магазином «Квіти», де ростуть карантинна амброзія та лопухи. А скільки каламуті було вилито на районну владу в довірливих місцевих ЗМІ за «відсталість» від агропрогресу, бо гінеколог Костя зі своєю матір’ю-вчителькою покажуть, як соя родитиме коло нашого міста. І вирвав таки понад 50 гектарів землі в безпринципного тодішнього голови райдерж-адміністрації. Але соя там так і не проросла, і через забур’яне-ність протягом не одного року Підгороднянська міськрада рішенням 3 сесії 5 скликання позбавила цих бізнес-чудотворців під прикриттям сої хапати перспективну земельну ділянку, забуваючи про підгороднян, які залишилися безземельними. Наші виборці «розкусили» шкурні апетити свого земляка й із тріском «прокотили» пана Писаревського на останніх виборах міського голови, як небезпечну, мабуть, людину.

Так і веде «боротьбу» він за землю в місцях, де її можна вигідно продати. Свіжий приклад. На прохання ветеранської організації депутати міськради дали згоду на виділення їм земельної ділянки коло автомагістралі Дніпропетровськ — Павлоград для ведення сільгоспвиробництва. Пан борець приїхав до оселі голови міської ради ветеранів С. Кудими, фронтовика, й у брутальній формі вимагав відмовитися від земельної ділянки. Але одержав облизня.

Наведемо ще деякі приклади. Як тільки депутати міськради зацікавилися усуненням порушень чинного законодавства при будівництві по землях нашої територіальної громади каналізаційного колектору фірмою МСК «Україна-Канада» для котеджного містечка «Золоті ключі», на екранах з’являється «борець», і піар-акції загули, як пси в псюрні.

Коли депутати підняли питання про порушення законодавства про місцеве самоврядування міським головою П. Курочкою та притягнення його до кримінальної відповідальності — перед телекамерами першим «навис» пан Костя зі своєю демагогією.

Коли депутати та члени громадської міської організації з охорони природи звертали увагу влади на незаконне вирубування зелених насаджень при будівництві дороги до ресторану «Сан Райс», знову пан Костя на помості в теленовинах. Нам повідомили відповідальні працівники цього закладу, що з паном Писарев-ським, депутатом міськради (ним він ніколи не був!), питання врегульовано. А також дали зрозуміти, що фінансово врегульовано.

Коли шум-гам пана Писаревського здійнявся навколо будівництва на прилеглій земельній ділянці, що коло міської лікарні, саме депутати міськради наполягли на виїзді на місце керівництва району, правоохоронних органів для об’єктивного вивчення ситуації. Зараз конфліктна суперечка розглядається в районному суді. Проте соловейком заливається в телеефірах усе той же «борець» за народні інтереси. До чого це призводить?

От хоча б і спорудження того ж каналізаційного колектору. Районна та обласна ради виділили, зважаючи на депутатські звернення, особисті клопотання керівництва міськради, чималі кошти для його будівництва. Розроблено та затверджено проект, розпочалися роботи від мікрорайону Робочий. Проте на горизонті з’явився пан Костя на новенькому джипі, не володіючи ситуацією, а можливо й навмисне, обдурив людей на зборах і зірвав початок робіт. Таке от «геройство».

Чинне законодавство дає право тільки органам місцевого самоврядування розпоряджатися землею в межах територіальних громад і приймати відповідні рішення. Земельний кодекс України дає право виділяти громадянам ділянки під забудову тільки в межах населеного пункту. Наш «борець» пан Писаревський, дурячи довірливих громадян та працівників телекомпаній, заходився, як «громадський діяч», а точніше, циркач, від імені своєї приватної фірми «Земля і воля» роздавати земельні наділи по 10 соток!? Роздавав не з власного фермер-ського господарства, а вже приватизовану землю кожному з обдурених громадян, що «клюнули» на незаконну Костину «макуху», яким запропоновано здати по 1000 гривень для якоїсь структури, що буде нібито «узаконювати» цей самозахват.

Пан Писаревський, попри невтручання правоохоронних органів району в це цілком очевидне зазіхання на діяльність органів влади та присвоєння собі функцій органу місцевого самоврядування, намагався на останній сесії міськради «ви-кричати» захоплені ним земельні наділи, що не належать Підгороднянській територіальній громаді. І на цей раз афера не вдалася, хоч телекамери «засліплювали» очі не тільки ошуканим громадянам, яких привіз пан борець, а й нашим депутатам.

У нас виникає запитання: доки цей самозваний землелюб пан Костянтин Писаревський (ніде не працює, хоч має звання нібито кандидата медичних наук), буде топтати чинне законодавство та підривати довіру до державних органів та органів місцевого самоврядування своїми анархістськими діями? І хто нарешті припинить ці сверблячі серіали псевдоборотьби за народні інтереси?