(Закінчення. Початок у № 28)

Віра Федорівна Базильчук, начальник відділення поштового зв’язку № 125, присвятила роботі у поштовому зв’язку 23 роки життя. Перше моє запитання стосувалося реакції людей на підвищення тарифів.

— Навіть після введення нових тарифів люди запитують, чому за свої послуги ми беремо мінімальну платню. Клієнти мені розповідають, скільки коштує пересилання того ж листа комерційними кур’єрськими службами — це у 5-15 разів вище. Ми, поштовики, хотіли б отримувати більш гідну заробітну плату, бо також маємо сім’ї та дітей, які потребують коштів на навчання, відпочинок, одяг та інше. Та звідки вона візьметься при таких тарифах? Багато працівників змушені залишити улюблену працю через фінансові труднощі. З власного досвіду можу сказати, що ще жодна людина не скаржилась на нові тарифи. На мій погляд, їх треба підняти ще.

До нас приєдналися листоноші цього ж відділення поштового зв’язку № 125.
— Деякі мої клієнти дивуються, що за гривню можна переслати листа через всю Україну,— зазначила Галина Віталіївна Солдатова, яка працює листоношею вже понад 20 років. Її підтримала колега — Олена Василівна Чухлата:

— Коли ми отримуємо листи з інших країн, то уважно роздивляємося поштові марки. То ж коли підвищились наші тарифи, ми порахували, скільки коштує пересилання такого листа до 20-ти грамів за кордоном. У Литві — 3,37 грн, Грузії — 2,40, Росії — 1,39, Німеччині — 4,41, Польщі — 4,81, Угорщині — 2,89. А в нас, в Україні, аж 1 гривню.
— Ми дуже любимо свою роботу та хочемо працювати. Але чи можна сьогодні прожити на 700 гривень? — таке риторичне питання поставила Валентина Василівна Молкова, листоноша з 12-річним стажем.

За весь день я почула багато. Труд поштовиків тепер викликає в мене ще більше поваги та розуміння. Нові тарифи мене дивують — вони настільки малі, що навряд чи допоможуть. Це дійсно важко при найнижчих тарифах серед країн СНД, і вже не кажучи про Європу, гарантувати якість послуг на рівні світового поштового ринку. Сподіваюсь, що держава та люди все-таки стануть на захист поштовиків, і ми будемо бачити радісні обличчя людей, які справді віддані своїй професії та завжди готові подарувати тепло своєї душі людям.