Звернення лідера політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Громада» Павла Лазаренка :: События недели

Усі ці довгі роки, проведені далеко від рідної домівки, кожен мій день починався з глибоких роздумів про долю рідного краю. Я жив разом з вами, радів успіхам нашої країни та переймався її невдачами, обурювався непрофесійними діями влади, яка часто змінювалася та повсякчас намагалася змусити всю державу жити за власними принципами. І, повірте, щиро шкодував за тим, що у найкращі свої роки не зміг віддати усі свої знання та досвід вам, дорогі мої співвітчизники.

Але нині прийшов той час, коли нам разом належить відродити добру славу Дніпропетровщини. Я повертаюся в Україну, аби вже в найближчі роки, використовуючи мій досвід керівництва Дніпропетровською областю, урядом держави в 1996-97 роках, нашими спільними діями довести, що результати господарювання можуть бути значно кращими, ефективнішими, а головне — відповідати інтересам Придніпров’я та очікуванням людей, що живуть тут. Я повертаюся в Україну, аби на чолі політичної партії «Громада» у Дніпропетровській обласній раді будувати якісно нову країну на основі регіонального патріотизму та чітко визначених пріоритетів.

Переконаний, нині не час розмірковувати над тим, хто більше завинив перед моїми земляками — влада чи опозиція. Не час відволікатися на далекі від нагальності питання щодо системи влади, розподілу повноважень, або ж історичних оцінок минулого. Нехай цим переймаються фахівці. Нам же перш за все слід думати над тим, аби у людей була гідна робота та заробітна платня, діти могли отримувати безплатну освіту належного європейського рівня, а батьки — достойну пенсію. Нам належить працювати над тим, аби мешканці Дніпропетровщини жили в екологічному середовищі, гідному людини, а їх медичне та комунальне обслуговування відповідало б елементарним вимогам цивілізації.

Знаю, що на виборах 31 жовтня 2010 року у «Громади», як і у переважної більшості політичних сил, не буде політичних союзників, а будуть лише конкуренти, мета яких зрозуміла — принизити роль опонента й заробити на цьому додаткові бали. Але ми не будемо переймати їх методи політичної боротьби й намагатися заробити собі авторитет на критиці інших. Ми йдемо на вибори не для того, аби декларувати опозиційні гасла та використовувати, як це дуже часто роблять інші політичні сили, місцеві органи влади як трибуну для просування своїх ідей під майбутні парламентські вибори. Ми йдемо у місцеві органи влади, аби тісно співпрацювати з новою владою у будь-якому форматі, якщо ця співпраця відповідатиме інтересам наших співгромадян.

Переконаний, органи місцевого самоврядування — це не те місце, де варто з’ясовувати політичні стосунки й декларувати привабливі для виборця гасла. Це місце, де щоденною наполегливою працею належить відстоювати інтереси територіальної громади, жити її проблемами, захищати її права. Знаю, знайдеться немало таких «доброзичливців», які скажуть, мовляв, Лазаренкові легко повчати здалека, як жити у нашому місті чи селі. Але вони усі забувають сказати й іншу правду. Правду про те, що після знищення у 1999 році парламентської фракції «Громади» на загальнодержавному рівні не залишилося жодної політичної сили, яка б могла чи хоча б намагалася відстоювати інтереси мешканців Дніпропетровщини. Правда у тім, що ніяка київська, донецька, львівська чи харківська влада (нехай на мене не ображаються представники цих регіонів) не зможе настільки зрозуміти проблеми мешканців Дніпропетровщини, як політична сила, котра народилася і пройшла становлення у цьому регіоні, котра кожною своєю нервовою клітиною відчуває його проблеми та потреби. І такою політичною силою була і залишається партія «Громада».

Ми йдемо на вибори не з голим гаслом регіонального патріотизму, а з чітким алгоритмом дій, послідовне дотримання якого уже у найближчі 3 роки має вивести Дніпропетровщину на провідні позиції в Україні, як за рівнем соціально-економічного розвитку регіону, так і за таким інтегральним показником, як якість життя громадян. А це і рівень соціального забезпечення, і подолання екологічних негараздів, якість освіти, медичного, комунального обслуговування, і ще з два десятки питань, які влада здатна кваліфіковано й оперативно вирішувати на місцевому рівні. Наша програма регіонального розвитку — це згусток пріоритетів, без роботи над якими Дніпропетровщина просто задихнеться. А деякі політики у нашій країні, схоже, цього якраз і прагнуть.

Перед моїми соратниками в останні місяці ставили запитання: «Громада» з владою, чи опозицією, чи вже «лягла» під інші політичні сили?.. У мене на це запитання є одна чітка відповідь: «Громада» ні під кого не «лягала» у 1998-99 роках, не «лягала» в 2004-05 і не «ляже» в 2010-му. У нас завжди вистачало розуму, переконань і стійкості, аби послідовно відстоювати власні принципи і ідеї. Коли ми йдемо у місцеві органи влади, то чітко усвідомлюємо: бути в опозиції до місцевої громади відповідальний політик не має найменшого морального права. Тому ми за тісну співпрацю з новою владою у будь-якому форматі. Бо в іншому випадку у нас просто не буде ніякої можливості реалізувати наші програмні засади, втілити у життя наші регіональні пріоритети. Якщо хтось цього не розуміє і вважає, що можна прийти у місцеві органи влади для того, аби погратися у «велику політику», то це хибна позиція. «Громада» категорично проти подібних підходів, бо вони ведуть лише до загострення політичного протистояння на місцях, приниження ролі місцевого самоврядування та цілковитого відсторонення влади від потреб територіальної громади.

Дорогі мої земляки! 31 жовтня ви прийдете на виборчі дільниці з одним запитанням: за кого віддати свій голос, аби через тиждень, місяць, через півроку, рік не відчувати себе розчарованим, зневіреним, ошуканим? Ви можете підтримати будь-кого з заїжджих гастролерів, котрі вам обіцяють манну небесну вже завтра, або ж нині пропонують продати свій голос «сильним», «красивим» чи «спритним». Але ви можете віддати свій голос за політичну силу, яка пройшла своє становлення на Дніпропетровщині і кожен день живе інтересами рідного краю. Не помиліться у своєму виборі, підтримайте «Громаду»!

З щирою повагою до земляків Павло Лазаренко